У листопаді 2006 року в китайському Інтернеті був зареєстрований 30-тисячний сайт, присвячений самогубствам. Це притім, що в 2004 році в Китаєві закрилося десять тисяч подібних «видань». Ще

 сайтів є в японському Інтернеті, далеко не пішли  Росія й Україна. Відзначається, що за п'ять останнього років в 360 разів виросло кількість суїцидів, зроблених по попередній змові. На подібних сайтах створюються співтовариства, домовляються про спільні «заходи», робляться ставки, приводяться способи самогубств: скільки чого ковтати, куди пхати, чим дихати й звідки стрибати. За два останніх роки відвідуваність сайтів розряду «suicid» збільшилася в 14 разів. Їх постійна цільова аудиторія — діти й підлітки, причому найчастіше з досить благополучних родин.

По міжнародній статистиці, що придушує, непропорційно більша частина суїцидів, доводиться на частку підлітків і молоді в перехідному віці. Сухою мовою медицини це називається спеціальним терміном — «пубертатний суїцид», тобто «самогубство, зроблене в пору полового дозрівання».

Крок з вікна висотного будинку…Величезна доза безглуздих батьківських таблеток…Затиснута в куркулі бритва, що смугує юнацькі або дівочі безневинні вени…Більше старомодний кидок з моста…Приставлений стовбур пістолета до пульсуючої скроні…Забута сьогодні, але досить популярна в минулому намилена петля…

Самогубство - третя основна причина підліткової і юнацької смертності після нещасних випадків й убивств. Якими би тривожними ці дані не були, вони, імовірно, занижені. Про самогубства не завжди повідомляють із причин релігійних заборон і виходячи з побажань родини. Від 6 % до 13 % підлітків указали при опитуваннях соціологів, що вони хоча б раз у житті намагалися покінчити із собою.

Учені обстежили юнаків і дівчин, які намагалися вчинити самогубство, і провели психологічний аналіз завершених самогубств із метою визначення факторів ризику. Хоча багато підлітків, імовірно, випробовують дію окремих або навіть всіх факторів ризику й, проте, не роблять самогубства, ці фактори корисні при розробці профілактичних програм.

До загальновизнаних факторів ризику ставляться:

1. Психічні порушення, такі як поведінкові розлади, антисоціальна особистість, депресія або психічні розлади, викликані лікарськими препаратами.
2. Попередня спроба самогубства (єдиний найкращий провісник).
3. Глибокі почуття депресії, безнадійності або безпорадності.
   Уживання наркотиків й алкоголю.
4. Стресові життєві ситуації, такі як серйозний розлад у родині, розлучення або розлука.
5. Доступність і використання вогнепальної зброї.

На питання: «Що може стати причиною самогубства підлітка?» школярі звичайно починають перераховувати такі речі, як проблеми в школі, нерозуміння батьків, конфлікти із друзями, самітність, порожнеча в житті …

У якомусь ступені також і жалість до самогубць сприяє поширенню серед підлітків (і особливо  дітей) так називаного демонстративного суїциду, при якому ставиться мета не піти їхні життя, а відволікти увага батьків, учителів, або, навпаки, залучити їхня увага «кривдників», покарати їх, змусити їх «зрозуміти» і т.д.

Такий суіцидальний акт обставлений відповідною атрибутикою, розтягнуть на тривалий період часу, і відбувається при «глядачах», серед яких обов'язково присутні властиво батьки, учителі, що не зрозуміли їхні друзі, кохані. Кінчаються такі «спектаклі» часом трагічно, підлітки помиляються в розрахунках, переграють, і зрештою,  умирають, самі того не бажаючи. Кілька років назад у пресі багато писали про хлопчика, що розрахував аж до секунди своє мниме самогубство через повішення. Хлопчик точно знав час, коли його мати повинна прийти з роботи, і приготувався зустріти її з мотузкою на шиї. За його розрахунками, вона повинна була встигнути зняти його з петлі. Хлопчик не врахував, та й не міг урахувати, що мати, забравши з поштової скриньки лист, стане його читати прямо в під'їзді. І в підсумку, трапилося непоправне…

Але, як затверджують ті ж психологи, чіткої границі між щирим і демонстративно-шантажному суїцидом у підлітків немає. І той хлопчик, що зробив демонстративно^-шантажну суіцидальну спробу, уже був готовий до суїциду, він переступив через страх перед смертю, про що свідчить його вибір способу дозволу конфліктної ситуації.

Психолог Лариса Василівна Кім виділила ще одну причину дитячих самогубств — пресинг успіху. «Сьогодні в безлічі країн, як ніколи колись, великий престиж вищого утворення. Щиро бажаючій дитині добра близькі родичі й учителі постійно набудовують його на обов'язковий успіх: надходження у вуз, одержання престижної професії. У такій ситуації підліток просто змушений тягтися за гарними оцінками, доводити, що він краще, розумніше, успішніше інших своїх однолітків. Причому ця насильницька запопадливість часто підтримується буквально жертовним поводженням батьків, готових для оплати репетиторів витратити останні гроші, продати (якщо мають) і дачу, і машину, влізти в борги…

Подібний вантаж непрошених благодіянь і категоричних надій нерідко непосильним тягарем лягає на плечі юної людини. Перевантаження й строгі вимоги в школі, страх не виправдати сподівань дорогих людей, невпинна гонка за успіхом, та й власні високі домагання — напруга, що не всякому дорослому по плечу. А якщо додати сюди відчуття, що будь-яка невдача рівносильна краху, непоправна, стає зрозуміло, звідки народжуються в душі підлітка потужний емоційний дискомфорт, страх, що гнітить тривога. Те, що реальність саме така, підтверджує безпристрасна статистика: число депресій прямо пов'язане з рівнем успішності старших школярів. Лідирують у цьому смутному списку відмінники, а замикають його двієчники. Залежність між підлітковими депресивними розладами й пресингом успіху підтверджує й щорічний сплеск молодіжних самогубств відразу після оголошення результатів вступних іспитів у Японії й Південній Кореї — країнах, де престиж вищого утворення неймовірно високий. Варто задуматися,  чи не занадто висока ціна навіть за самі блискучі перспективи».

Самогубство фанатів за всіх часів було явищем, розповсюдженим і серед дорослих людей. Відомі випадки самогубств після загибелі Сергія Єсеніна, після виходу у світло «Страждань молодого Вертера» Ґете, у пресі раз у раз миготять повідомлення про самогубства спортивних уболівальників через програш їхньої команди, і, що зовсім безглуздо, через неможливість потрапити на матч. Але підліткові самогубства фанатів мають одну страшну тенденцію — вони часто носять масовий характер. Не тільки смерть кумира, але й одиничний випадок самогубства в школі викликає епідемію суіцидальних спроб підлітків. Самогубство може викликати навіть емоційний стан, у яке попадає підліток під впливом творчості тих або інших артистів.

Весь жах цього явища в тім, що ні батьки, ні вчителі, ні психологи практично не можуть попередити суїцид дитини або підлітка, зроблений «за компанію» або у зв'язку зі смертю улюбленого артиста. «Провина» за такі суіцидальні епідемії лежить тільки на властивим всім дітям і підліткам сугестивності й наслідуванні. Безумовно, агресивне інформаційне середовище, що оточує дітей і підлітків, може в значній мірі вплинути на ухвалення рішення про добровільний відхід з життя.

Самогубство дітей і підлітків на релігійному ґрунті, на думку багатьох психологів, насправді  являє собою вбивство. Криміналісти, напевно, посперечаються щодо кваліфікації діяння керівників сект і релігійних культів, але факт залишається фактом, найчастіше підлітки, що потрапили в релігійні секти, не мають змоги самостійного вибору — жити або вмирати. Батьки можуть тільки перешкоджати входженню дитини в релігійну секту, або сприяти його якнайшвидшому виходу, але якщо дитини вже викликана думка про самогубство — він, скоріше всього, неї втілить у життя, яким би дивовижним каламбуром це не звучало.

«Слухайте мене хоч день, хоч година, тільки хвилинку, щоб не довелося мені загинути від жаху дикої самітності. Про боже, є чи хто, щоб почути мене?
Сенека.

Що ж робити? Звертатися до психологів, навіть якщо у вас прекрасні взаємини з дитиною, і ніщо не передвіщає настільки трагічного фіналу. Для дітей, і особливо підлітків, самогубство — типова реакція на стресові ситуації й кризи. А це значить, що в будь-який момент він може відчути себе зовсім зайвим у цьому світі.