1. Радійте Вашій дитині! 2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина буде говорити так, як Ви. Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому. 3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки. 4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес успішного становлення та зростання дитини в школі. 5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові. 6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність. 7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства: вміння слухати, бачити, відчувати. 8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчити її вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики. 9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. Л.С. Виготський відзначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі». 10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування. 11. Працюйте над розвитком пам'яті дитини, її уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках. 12. Запровадьте в сім'ї єдиний режим і дотримуйтеся його виконання. Це правило є обов'язковим для всіх членів родини. 13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання. 14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.