Завантажити

Тема: Військова присяга та військова символіка України

Навчально-виховна мета: ознайомити учнів з Військовою присягою і Положенням про бойовий прапор військової частини. Виховувати відчуття глибокої відповідальності за виконання ви­мог військової присяги, збереження бойового прапора.

Навчальні питання:

1.      Військова присяга — клятва на вірність народові України.

2.      Бойовий прапор військової частини.

Місце проведення: кабінет предмета «Захист Вітчизни*. Час: 45 хв.

Навчальні посібники: Статут із ССУ; підручник «Захист Ві­тчизни ».

ВСТУПНА ЧАСТИНА: 5-7 хв.

Шикування учнів, рапорт командирові взводу, привітання, перевірка учнів, їх зовнішнього вигляду.

Стройове тренування: виконання команд «Ставай!», «Рів­няйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

ОСНОВНА ЧАСТИНА: 33-35 хв.

Військова присяга України

Ритуал прийняття військової присяги як клятви воїна на ві­рність своєму народові, Вітчизні існує з давніх-давен. На терито­рії сучасної України його започатковано у IX ст. з приходом на наші землі скандинавів. Саме від них було запозичено цей обряд. Вступаючи до дружини, воїни клялися князеві у своїй вірності, після цього дружинники вважалися побратимами.

Громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, приймають Військову присягу на вірність народу України, її складають в урочистій обстановці, зі зброєю в руках, біля Бойового прапора військової частини, перед строєм командирів і воїнів.; Молодий воїн дає персональну клятву народо­ві України, державі, називаючи своє прізвище, ім'я, по батькові. Текст Військової присяги на стенді та в зошитах.

Військова присяга — документ юридичної сили, що має ве­лике державне значення. Текст Військової присяги затверджено Указом Президії Верховної Ради України 14 листопада 1991 р. У ній сформульовано найважливіші вимоги, Які ставляться до воїна і які він має неухильно виконувати в інтересах національної безпеки України. Коротко зупинимося на цих вимогах.

«Бути вірним і відданим народові України». Складаючи присягу, воїн Збройних сил України клянеться перед народом, державою бути вірним і відданим їм. Вірними і відданими рідній землі були запорізькі козаки, січові стрільці, борці з фашизмом У роки Другої Світової війни. Відданість народу, державі означає сумлінне виконання воїном своїх обов'язків щодо захисту свободи та національної незалежності держави. Вірність народу, державі означає чесне служіння інтересам усього народу, держави в ці­лому, а не інтересам окремих людей чи груп.

Найтяжчий злочин — порушення Військової присяги, зрада народу та Батьківщині.

«Сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів». Найважливіший обов'язок Збройних сил України — забезпечення сприятливих зовнішніх умов для розбудови держави, підтримання високої боєздатності, готовності до збройного захисту незалежності, територіальної цілісності та недоторканності кордонів України. Це — обов'язок кожного військовослужбовця. Бойова готовність Збройних сил залежить не тільки від озброє­ності армії та флоту, від високої організованості та дисципліни військ, а й від боєздатності кожного воїна. Щоб бути боєздатним, готовим до виконання військового обов'язку, необхідно старанно навчатися військовій справі, опановувати знання та вміння, необхідні для майстерного володіння довіреною зброєю, військо­вою технікою. Сьогодні зброя і військова техніка є колективни­ми засобами ведення бойових дій, тому недбале ставлення хоча б одного з воїнів до виконання своїх обов'язків може призвести до втрати боєздатності екіпажу, обслуги, підрозділу, до поразки в бою, а в мирний час — до пошкодження дорогої бойової тех­ніки, приладів, зброї.

Накази, розпорядження командирів видаються на основі Кон­ституції, законів, статутів Збройних сил України і відповідно до конкретної ситуації. Наказ командира — це закон для підлеглого. Невиконання наказів веде до зниження військової дисципліни, бойової готовності військ.

«Неухильно дотримуватися Конституції, законів України». Кожний військовослужбовець є повноправним громадянином Укра­їни, а тому він має неухильно дотримуватись вимог її Конституції та законів. Для цього слід знати зміст не тільки Статутів Зброй­них сил, а й інших законів України, що регламентують військову діяльність, права й обов'язки.

«Зберігати державну і військову таємницю». Служба у Збройних силах пов'язана з тим, що воїни ознайомлюються із су­часною бойовою технікою і зброєю, їх секретними зразками, з но­вими військовими технологіями, документацією тощо. Така інфор­мація не повинна дістатися зарубіжним спецслужбам і розвідкам.

До державної таємниці належать питання, що стосуються національної безпеки України: відомості про найновіші наукові, військові відкриття, винаходи технології, про дислокацію підприємств оборонної промисловості, їх профіль і продукцію, про запаси й обсяг видобування особливо цінних корисних копалин, про стан промисловості, транспорту, державні запаси продуктів, хліба та ін. Військовою таємницею є інформація про дислока­цію військових частин, їх чисельний склад, озброєність, зразки техніки, про будівництво військових об'єктів, бойову готовність військ, прізвища, військові звання командирів, адреси, номери телефонів військових частин та ін.

Зберігати і не розповсюджувати державну та військову та­ємницю — обов'язок кожного громадянина, кожного військово­службовця. Розповсюдження, передача такої інформації вважа­ється злочином проти Батьківщини і карається згідно з законами України.

Ритуал прийняття військової присяги на вірність Україні вперше був проведений Легіоном січових стрільців 3 вересня 1915 р.

Військова символіка України

За княжої доби кожний полк і кожний його підрозділ мав прапор, труби, бубон — обов'язкові військові атрибути. Трубами та бубнами подавали сигнал до бою, до походу; прапор (стяг, хо­ругва) був символом і знаком, що об'єднував воїнів навколо князя. Усі прапори були однакової форми — довге трикутне полотно на держаку. Відрізнялися вони забарвленням, зображеннями на них (зорі, місяць, знаки), а також тим, що прикріплялося на вершині держака (півмісяць, спис, волосся та ін.). За прапорами розпізна­вали, чиє то військо. Коли прапор піднімали над військом, це був урочистий знак до початку бою. Оберігав його стяговик. Навколо прапора в бою йшла завзята боротьба, усі воїни були зобов'язані боронити свій прапор. І вважалося за доблесть здобути в бою воро­жий прапор: це була перемога, тріумф. Піднятий догори прапор означав, що військо добре б'ється, що його не переможено.

Герб як символ держави виник за часів князювання Воло­димира Мономаха (1053-1125 рр.). Тоді на монетах було вперше викарбувано тризуб, що став пізніше знаком могутності та сили Київської держави.

У козацькому війську відзнаки звалися клейнодами. Козацькі клейноди — булава, бунчук, печатка, прапори, бубни і труби. Бу­лава та бунчук — відзнаки гетьманської влади. Бунчук — довга палиця (до 3 м) з металевим яблуком на кінці, з-під якого звиса­ло кінське волосся. Печатка Запорізького війська була округлою, з гербом посередині, різних розмірів. Свої печатки мали військо­ва канцелярія, кожний полк, інколи навіть сотня. У війську був °Дин спільний прапор і були полкові та сотенні прапори.

Мали свої військові символи й січові стрільці: прапори, від­знаки роду військ, номери частин, військових посад та ін.

У березні 1918 р. Мала Рада УНР затвердила герб Української Народної Республіки — знак Київської держави часів Володими­ра (тризуб, оточений вінком із листя), великий та малий герби, відповідні печатки; було затверджено також військово-морський прапор УНР із зображенням тризуба.

Бойовий прапор частини

Кожна військова частина під час формування отримує Бо­йовий прапор. Бойовий прапор військової частини Збройних сил України є символом військової честі, доблесті та слави. Він нагадує кожному воїнові про героїчне минуле нашого народу, його мужність і героїзм у боротьбі за національну незалеж­ність, про священний обов'язок бути вірним своєму народові, Батьківщині.

бойовий прапор вручається військовій частині на весь час її існування. Він знаходиться й охороняється у військовій частині, а під час бойових дій — у районі її розгортання. Втрата Бойового прапора через будь-які обставини є національною ганьбою, спричи­нює розформування військової частини, а справи тих командирів і військовослужбовців, які безпосередньо винні у цьому, розглядяє військовий трибунал. У Військово-морських силах України Бойовим прапором є Військово-морський прапор корабля. Він символізує державну приналежність і недоторканність кораблів, що ходять під ним, а також готовність українських військових моряків самовіддано захищати Україну на морських рубежах. На кораблях, що знаходяться в морі, у поході, Військово-морський прапор піднятий удень і вночі. Під час бойових дій чи при по­яві ворога разом з Військово-морським піднімається Державний прапор України. Він також є символом військової честі, доблесті та слави і має нагадувати кожному морякові про його священний обов'язок перед Батьківщиною.

Воїни Збройних сил України в мирний час надійно охороня­ють Бойовий прапор, примножують його славу сумлінною служ­бою, успіхами у військовій підготовці.([Для охорони Бойового прапора виставляється пост № 1 — найвідповідальніший і найваж­ливіший. Він довіряється найкращим воїнам^Під Бойовим прапо­ром військовослужбовці приймають присягу, беруть участь у па­радах, походах, маневрах. До Бойового прапора прикріплюються ордени та медалі, що ними нагороджується військова частина за видатні бойові заслуги, за успіхи в підготовці воїнів. Найпочеснішою відзнакою воїна за службу є фотографування його під розгорнутим Бойовим прапором частини.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА — 5 ХВ.

Наголошення на темі, цілях уроку, якості їх освоєння; під­биття підсумків виконання стройових вправ учнями, їх участі в бесіді (відповіді).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: вивчити конспект; підручник «Захист Вітчизни», с. 53-57.