Урок №37 - Захист Вітчизни (10кл) - Уроки - Каталог статей - Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №89
П`ятниця, 09.12.2016, 16:37
Вітаю Вас Гость | RSS

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 89

Пошук
Наше опитування
Скільки вам років
Всього відповідей: 1702
Відвідувачі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

[ Повна статистика ]
Яндекс.Метрика

Каталог статей

Головна » Статті » Уроки » Захист Вітчизни (10кл)

Урок №37


Тема: Надзвичайні ситуації воєнного характеру від дії зброї масового ураження та звичайної зброї. Ядерна зброя

Навчально-виховна мета: ознайомити учнів з ядерною зброєю.

Навчальні питання:

Уражальні фактори ядерної зброї.

Осередок ядерного зараження.

Зони радіоактивного зараження.

Місце проведення: кабінет з предмета «Захист Вітчизни». Час: 45 хв.

Навчальні посібники: підручник «Захист Вітчизни». Матеріальне забезпечення: наочні посібники «Цивільна оборона».

          ВСТУПНА ЧАСТИНА: 10-12 хв.

Шикування учнів, рапорт командира взводу, привітання, пе­ревірка юнаків та їх зовнішнього вигляду.

Оголошення теми, мети та порядку проведення уроку.

Стройове тренування: виконання команди «Головний убір скинути (одягнути).

          ОСНОВНА ЧАСТИНА: 28-30 хв.

Ядерною називається зброя, енергія для вражальної дії якої виділяється при ядерних реакціях поділу або синтезу ядерного палива. Уражальна дія ядерного вибуху залежить від потужності боєприпасів та виду вибуху.

Види вибуху: наземний, підземний, підводний, повітряний, висотний.

Потужність ядерного боєприпасу характеризується тротиловим еквівалентом, тобто масою тротилу, енергія вибуху якого еквіва­лентна енергії вибуху даного ядерного боєприпасу, і вимірюється в тоннах. За потужністю ядерні боєприпаси розподіляються на над-малі (менше 1 тис. т), малі (1-10 тис. т), середні (10-100 тис. т), великі (150 тис. т — 1 млн т), понадвеликі (понад 1 млн т).

Уражальні чинники ядерного вибуху:

ударна хвиля — 50% енергії вибуху;

світлове випромінювання — 35%;

електромагнітний імпульс;

проникаюча радіація — 5%;

радіоактивне зараження місцевості — 10%.

Ударна хвиля є основним уражальним фактором ядерного вибуху. Вона являє собою зону стиснутого повітря, яке з надзву­ковою швидкістю поширюється від місця вибуху. Користуючись схемою, викладач пояснює такі визначення:

фронт ударної хвилі — найбільший тиск на передній межі зони стискання;

надлишковий тиск — тиск по фронту хвилі, різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі та нормальним атмосферним тиском перед фронтом хвилі;

тиск швидкісного натиску — тиск, який виникає під час зустрічі фронту ударної хвилі з перешкодою, внаслідок чого виникають значні динамічні навантаження.

Основними параметрами ударної хвилі, що характеризують уражальну дію та руйнівну здатність, є: надлишковий тиск (кгс/см2); тривалість дії (с); швидкість розповсюдження (м/с); час прибуття в яку-небудь точку (с).

Значення цих параметрів в основному залежить від потуж-ті, виду ядерних вибухів і відстані до епіцентру вибуху.

Так, для наземного ядерного вибуху потужністю 1 мегатонна т) величина надлишкового тиску складає на відстані 1 км — кгс/см2, 5 км — 0,35 кгс/см2, 10 км — 0,12 кгс/см2. Треба підкреслити, що ядерний вибух одночасно є ще й потужним джерелом світлового випромінювання, і дати характеристику чоти-ох ступенів опіків відкритих ділянок тіла, які викликані цим випромінюванням.

Кількість енергії світлового випромінювання, що падає на одиницю площі освітленої поверхні - називається світловим імпульсом, який вимірюється в джоулях на квадратний метр (Дж/м2). Світлове випромінювання, впливаючи на людей, викликає опіки. Розрізняють опіки шкіри чотирьох ступенів:

·                    перший ступінь — почервоніння, припухлість шкіри;

·                    другий ступінь — утворення пухирів;

·                    третій ступінь — омертвіння шкіри;

·                    четвертий ступінь — омертвіння тканин, обвуглення.

Проникаюча радіація — потік гамма-випромінювання і нейронів, що випускаються із зони та хмари ядерного вибуху.

Час дії: 15-20 с. На висоті 2-3 км випромінювання поглинається товщею повітря.

Доза випромінювання — це кількість енергії іонізуючих випромінювань, поглинутих одиницею маси опромінюваного сере-вища. Позасистемною одиницею є рентген (ДСР). 1г дорівнює 2,58 х 10-4 Кл/кс.

Один рентген — це така кількість гамма-випромінювання, під впливом якої в 1 см сухого повітря (при температурі 0°С і тиску 760 мм рт. ст.) утворюється 2,08х 109 пар іонів.

У радіобіології та радіаційній гігієні широкого застосування набула позасистемна одиниця ввібраної дози — рад. Рад — це така ввібрана доза, при якій кількість енергії в 1 г будь-якої речовини складає 100 ерг незалежно від виду та потужності ви­промінювання.

Для оцінки інтенсивності іонізуючого випромінювання, Що випускається радіоактивними речовинами на зараженій території, введено поняття «потужність дози іонізуючого випромінювання» (рівень радіації). її вимірюють у рентгенах на годину (Р/год), найбільші потужності дози - у мілірентгенах на годину (мР/год). Поступово потужність дози випромінювання знижується.

Розрахунки на обчислення дози випромінювання в різних зонах зараження проводяться за формулами:

Д=Pср×t/k

Pср=(P1+…+Pn)/n

де Д — доза випромінювання (Р);

Р1 — рівень радіації в момент входу в зону (Р/год);

Рп — рівень радіації в момент виходу (Р/год);

t — час перебування в зоні (год.).

Розміри сліду радіоактивної хмари умовно діляться на зони:

1.            Зона надзвичайно небезпечного зараження. На зовнішній межі зони доза випромінювання з моменту випадіння радіоактив­них речовин з хмари на місцевість до повного їх розпаду до­рівнює 4000 Р (у середині зони — 10 000 Р), потужність зони випромінювання через 1 годину після вибуху — 800 Р/год.

2.            Зсга небезпечного зараження. На зовнішній межі зони доза випромінювання з моменту випадання радіоактивних речовин з хмари на місцевість до повного їх розпаду дорівнює 1200 Р (у середині зони — 4000 Р), потужність дози випромінювання через 1 годину після вибуху — 240 Р/год (усередині зони — 800 Р/год).

3.            Зона сильного зараження. За цих умов зона сильного зара­ження характеризується: дозою випромінювання — 400Р/гоД (у середині зони — 1200 Р/год); потужність дози — 80Р/г°Д (у середині зони — 240Р/год.).

4.            Зона помірно зараження: доза випромінювання — 40 Р (У середині зони — 400 Р, потужність дози 80 Р/год (у середині зони — 80 Р/год).

Проникаюча радіація — це активно проникаючі види іонізуючих випромінювань, які для людини найбільш небезпечні Віри зовнішньому опроміненні. Унаслідок їх впливу виникає про­менева хвороба. За ступенем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи.

І ступінь (легка група) — виникає при сумарній дозі 100-Е00 рад. Ознаки: слабкість, нудота, запаморочення.

II ступінь (середня група)' — виникає при сумарній дозі Е00-400 рад. Ознаки захворювання виявляються яскравіше. Одужання через 2-3 місяці.

III ступінь (важка група) — при дозі 400-600 рад. Хвороба проходить інтенсивно й важко. Одужання може настати через В-6 місяців.

IV ступінь (надважка група) — при дозі понад 600 рад. У більшості випадків закінчується смертю.

. Територія, яка зазнала безпосереднього впливу ядерного ви-Вуху, є осередком ядерного ураження. Для визначення характе­ру руйнувань, умов і обсягу рятівних робіт осередок ядерного враження ділиться на 4 зони-ділянки, приблизно одинакові за характером руйнування.

Зона повних руйнувань — територія, яка підпала під дію удар-рої хвилі з надлишковим тиском (на зовнішній межі) понад 50 кПа.

Усі будівлі й споруди, а також ПРУ і частина сховищ, які Знаходяться в зоні, повністю руйнуються, утворюються суцільні завали, пошкоджується комунально-енергетична система.

Зона великих руйнувань — з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 50 до ЗО кПа. Наземні будівлі та споруди в цій зоні мають сильні пошкодження, утворюються місцеві завали, виникають суцільні та масові пожежі.

Більшість сховищ зберігаються неушкодженими, в окремих сховищах будуть завалені входи та виходи. Люди в них можуть Вдержати ураження тільки через порушення герметизації, зато­плення чи загазованість приміщень.

Зона середніх руйнувань — з надлишковим тиском у фронті Ударної хвилі від ЗО до 20 кПа. У ній будівлі та споруди отриму­ють середні руйнування. Сховища підвального типу зберігаються. Від світлового випромінювання виникають масові пожежі.

Зона слабких руйнувань — з надлишковим тиском у фрон­ті ударної хвилі від 20 до 10 кПа. Будівлі отримують невеликі руйнування. Від світлового випромінювання виникають окремі осередки пожеж.

Електромагнітний імпульс — це потужне електромагнітне поле, що виникає під час ядерного вибуху й існує короткий час. Уражальна дія ЕМІ обумовлена виникненням електричних напруг і струмів значної величини у дротах і кабелях повітряних ліній зв'язку, сигналізації, електропередачі, в антенах радіостанції.

          ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА: 5 хв.

Наголошення на темі, цілях уроку, якості їх освоєння; під­биття підсумків виконання стройових прийомів учнями, їх участі в бесіді (відповіді).

          ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: вивчити підручник, с. 236-241.


Категорія: Захист Вітчизни (10кл) | Додав: vindisel (20.02.2011)
Переглядів: 2425 | Коментарі: 1 | Теги: уроки захист вітчиз, захист, випромінювання, Надзвичайні ситуації воєнного харак | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Друзі сайту
Хмаринка тегів

School89 © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz