Завантажити

Тема:  Евакуаційні заходи

 Навчально-виховна мета: ознайомити учнів з порядкам ева­куації населення.

Навчальні питання:

1.      Принцип і завдання евакуації населення.

2.    Дії громадян під час евакуації.

Місце проведення: кабінет з предмета «Захист Вітчизни».

Час: 45 хв.

Навчальні посібники: підручник «Захист Вітчизни» (2006 р.), збірник нормативно-правових актів України стосовного ЦЗ.

Матеріальне забезпечення: наочні посібники «Цивільна оборона».

ВСТУПНА ЧАСТИНА: 10-13 хв.

Шикування учнів у дві шеренги, рапорт командира взводу (відділення) вчителеві, перевірка юнаків, привітання.

Оголошення теми, мета та порядку проведення уроку. Стройове тренування: військове привітання на місці; підго­товча вправа на два рахунки.

ОСНОВНА ЧАСТИНА: 27-30 хв.

Призначення, склад, завдання, принцип проведення евакуації населення

Евакозаходами називаються розосередження й евакуація на­селення з категорійних міст в заміську зону. Вони організовуються та проводяться відповідно до плану ЦО району (об'єкта) та розпоряджень старшого начальника ЦО.

Розосередження — це організоване вивезення (виведення) з міст і розміщення в заміській зоні робітників і службовців під­приємств, що продовжують працювати у воєнний час або в умо-ах надзвичайних ситуацій.

Евакуація у- вивезення (виведення) міст у заміську зону решти населення, яке знаходиться в зонах можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення.

Що стосується навчальних закладів, то тут можливі три варі-ти: перший — вони припиняють свою діяльність, другий — евакуюються (діяльність переноситься в заміську зону), третій — продовжують роботу на своїх місцях, але за скороченими програмами.

Заміська зона — це територія, розташована поза містом, за межами зон можливих руйнувань. Кожному підприємству, на­вчальному закладу визначається район або місце розташування.

У мирні дні також доводиться евакуювати населення із зон затоплення, з районів сходження снігових лавин і селевих по­токів. Після аварії на ЧАЕС у 1986 р. було здійснено евакуацію мешканців міст Чорнобиля і Прип'яті та 300 населених пунктів 30-кілометрової зони.

Відповідальність за евакуацію робітників і службовців та їхніх сімей у призначені райони покладається на начальників ЦО та штабів ЦО підприємств, установ, навчальних закладів. Розосередження робітників і службовців підприємств, що продо­вжують функціонувати, здійснюється за виробничим принципом, а населення, не зайнятого у виробництві,— за територіальним принципом (за місцем проживання).

Щоб евакуація пройшла організовано, її завчасно планують місцеві адміністративні органи та створені при них евакуаційні комісії: заздалегідь визначаються склад, місця розташування і по­рядок роботи збірних евакуаційних пунктів (ЗЕП), а в сільській місцевості, куди вивозиться населення, створюються евакоприймальні комісії та прийомні евакуаційні пункти (ПЕП).

ЗЕП призначені для збору, реєстрації та організованої від­правки населення. Коли людей вивозять залізничним і водним транспортом, ЗЕП розміщують поблизу станцій, портів і на під­приємствах, що мають залізничні під'їзні шляхи, морські, річкові причали.

На кожному підприємстві, в установі, навчальному закла­ді, домоуправлінні мають бути евакуаційні списки, які разом з паспортами є основними документами для обліку, розміщення та забезпечення всім необхідним у районах розселення.

Евакуація може здійснюватися всіма видами транспорту та пішки. Для швидкої евакуації застосовується комбінований спосіб її проведення,, тобто піший порядок поєднується з макси­мальним використанням усіх видів транспорту.

Дії керівного складу ЦО та громадян під час проведення евакуації населення

Коли надійшло розпорядження про початок розосередження та евакуацію, начальник ЦО повідомляє про це керівників виробничих підрозділів, останні оповіщають робітників і службовців, а ті — чле­нів своїх сімей. Непрацюючі оповіщаються за місцем приживання.

Почувши інформацію про евакуацію, громадяни повинні го­туватися до виїзду в заміську зону. Із собою взяти найнеобхідніше: засоби індивідуального захисту, аптечку індивідуальну (АІ) ,й індивідуальний протихімічний пакет (ШП), паспорт, військовий квиток, свідоцтва про шлюб, народження, освіту, спеціальність, трудову книжку або пенсійне посвідчення, продукти харчування а 2-3 доби, одяг, взуття, предмети туалету. Усе зібране скласти у валізу (сумку, рюкзак) і прикріпити ярлик (бирку), на якому значити прізвище, ім'я, по батькові, кінцевий пункт евакуації, дітям дошкільного віку потрібно пришити ярлички до одягу (під комір, на зворотний бік верхнього одягу).

Перед виходом із квартири виключити всі освітлювальні та нагрівальні прилади, закрутити крани водопровідної та газової мереж, закрити вікна та кватирки, замкнути двері; ключі здати житловий орган. Для підтримання громадського порядку на об'єктах ЗЕП і ПЕП, на станціях (пристанях, пунктах) посадки і висадки, у місцях розселення в заміській зоні виставляються пости охорони громадського порядку, організовується патрулю­вання. До виконання цих заходів залучаються формування охорони громадського порядку (команди, групи), що створюються відомчої воєнізованої та сторожової охорони та добровільних народних дружин.

■      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА: 3-5 хв.

Повторення теми, цілей уроку, якості їх освоєння; підбиття підсумків виконання стройових вправ учнями, їх участі в бесіді (відповіді).

■      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: вивчити конспект, підручник «Захист Вітчизни» (2006 р.), с. 272-274.