Не вести дітей за собою ,

а навчати, навчити, їх самостійно

                                                       вести себе по життю.

                                                                    Ф.ДОЛЬТО

  Подальший розвиток в Україні демократичних процесів та гендерної рівності, як умови сталого розвитку суспільства, ставить якісно нові вимоги до підготовки підростаючого покоління та виконання молоддю сімейних, професійних, соціальних ролей, які відображали б зміни в гендерній стратифікації суспільства. Підвищення рівня знань вчителів, батьків та учнів щодо соціально-психологічних процесів, що відбуваються при становленні гендерної ролі, є шляхом розв’язання суперечності між новим змістом гендерних ролей та повільними змінами у свідомості.

         В сучасній геополітичній ситуації метою шкільної освіти сьогодні є максимально важлива гендерна соціалізація випускників. Складовими культури особистості справжнього громадянина є правова освіченість, компетентність, досвід громадянської участі та громадянська зрілість особистості, що визначається духовно – матеріальними якостями, ціннісними орієнтаціями та світоглядно – психологічними характеристиками гендерної особистості. Важливу роль в формуванні такої особистості відіграє організація позакласної та позашкільної виховної роботи,що сприяє розвитку громадянських якостей та умінь.

Одним із сучасних підходів до організації змістовного дозвілля школярів, залучення  їх до значущої та корисної для них і суспільства діяльності є створення системи духовного розвитку особистості.

Виховна система школи – соціальний організм, що функціонує завдяки взаємодії головних компонентів виховання – індивідуально – групового, ціннісно – орієнтаційного, функціонально – діяльнісного, просторово – часового та діагностико – аналітичного.

Провідною ідеєю нашої роботи є створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування нового покоління , здатного навчатися протягом життя, створювати цінності громадянського суспільства.

Виховна робота забезпечує спеціально організований процес формування й сприйняття учнями гуманних, духовних цінностей і зразків громадянської поведінки, формування людини нового типу – нової генерації – людей інтелектуальних, творчих, ініціативних, самостійних, з почуттям національної гідності. Здатних вести здоровий спосіб життя.

        Оновлення системи виховної роботи в школі здійснюється на основі нового уявлення про роль виховання в соціалізації гендерної особистості.

Основа педагогічної позиції у вихованні - це прийняття дитини як особистості.

Визнання її індивідуальної своєрідності, її права на виявлення свого «Я» на тому рівні розвитку, якого вона досягла в своєму житті.

Саме використання технології КТД (колективно – творчої діяльності) сприяє формуванню соціальних , комунікативних ,полікультурних компетенцій учнів , що реалізуються у прагненні й здатності до продуктивної творчої діяльності .А творчість – природна потреба людини. У процесі використання КТД відбувається розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, самоврядування, активного ставлення до навколишнього середовища, формується здоровий спосіб життя. 

Для реалізації програми створені відповідні психолого-педагогічні умови , а саме:

Ø  відповідність виховної практики засадам особистісно орієнтованої гуманістичної парадигми освіти;

Ø  ставлення до особистості дитини як до суб'єкта виховання;

Ø  перцептивна, комунікативна, інтерактивна взаємодія всіх суб'єктів виховного процесу;

Ø  створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, перспектив її саморозвитку в колективі;

Ø  захист і підтримка інтересів особистості дитини;

Ø  самоідентифікація та суспільно-значиме особистісне само­визначення дитини;

Ø  стимулювання ініціативності та життєвої активності дитини;

Ø  створення і набуття практичних навичок, необхідних для особистісної гармонізації;

Ø  інтеграція виховних впливів освітнього середовища;

Ø  практичне спрямування виховного процесу ;

Ø  культивування цінностей особистості.

Урахування вікових та індивідуальних особливостей  школярів передбачає добір доцільного змісту, методів, форм та відповідних виховних технологій:

·         навчально-виховних (формування необхідних знань та умінь, стійких поведінкових норм);

·         особистісно орієнтованих (створення ситуацій взаємодії, емпатії)

·          інтерактивних технологій та активних форм та методів роботи;

·         культурологічних;

·         дитиноцентричних (основа виховного процесу — створення умов для розвитку дитини);

·         соціоорієнтованих.

Для кожної вікової категорії прийнятними є використання індивідуальних (консультації, проекти) групових (тренінги, дискусії, дебати, ділові та рольові ігри), колективних (проекти, відео-уроки, конференції) форм діяльності.

Програма виховання є результатом проектно-цільової діяльності, що враховує найважливіші компоненти навчально-виховного процесу, а саме: діагностування; визначення й обґрунтування педагогічних завдань; моделювання і прогнозування; проектування і планування, організацію різних видів діяльності з учнями; моніторинг динаміки рівня життєвої активності вихованців; корекцію (самокорекцію) та регуляцію (саморегуляцію) відхилень у їхньому розвитку; аналіз та прогнозування виховних ситуацій.

Програмою передбачається залучення учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропаган­дистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, в чотирьох модулях:

І  модуль  „ЦІННІСНІ   ДЖЕРЕЛА”;

ІІ модуль  „МАЙБУТНЄ  –  ЗА  ЗДОРОВОЮ   НАЦІЄЮ”;

ІІІ модуль  „Я  –  ГРОМАДЯНИН–ПАТРІОТ”;

IV модуль  „КРОКИ  ДО  УСПІХУ”.

Стратегічна мета запропонованої програ­ми відповідає триєдиній меті навчального процесу і складається із трьох аспектів: пізнавального, розвиваючого, виховного. Програма виховання розрахована на весь період виховної діяльності з учнями конкретного класу з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей.

Мета програми «Нова  генерація» :

Метою програми є створення цілісної моделі виховної системи школи на основі національних та загальнолюдських цінностей з урахуванням гендерних особливостей кожної дитини.

Для досягнення означеної мети передбачено реалізацію таких завдань:

·         дотримання принципів виховання гендерної грамотності, визначених концептуаль­ними засадами національної програми;

·         організація виховного процесу в класному колективі та з батьками на засадах проектної педагогіки;

·         змістове наповнення програми виховання з урахуванням гендерних вікових особливостей учнів;

·         реалізація у процесі роботи особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації гендерновиховного процесу в шкільному та класному колективах;

·         оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;

·         створення належних умов для особистісного гендерного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід, уміти визначати себе як особистість;

·         співпраця з органами учнівського самоврядування, дитячими громадськими організаціями;

·         інтеграція зусиль батьківської громади, представників дер­жавної влади, громадських та благодійних організацій, правоохо­ронних органів та установ системи охорони здоров'я на виховання толерантного ставлення до представників іншої статі, що потрапляють від насильства.

·         виховувати у дітей на основі духовних якостей, які будуть сприяти становленню, розвитку, вихованню всебічно розвиненої особистості, виробити навички гендерно- чутливої поведінки;

·         формування у дітей загальнолюдських  якостей, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання істини , добра, справедливості, краси через сформованість уявлення про гендер у різних сферах людського життя ;

·         навчати дітей заглядати в глибину свого «Я», замислюватись про своє буття, про свою сім'ю, свої стосунки у родині, навколишнім світом та виховувати повагу до іншої особистості.

            Здобуття та закріплення  навичок спілкування, поваги до самого себе, до родини, ровесників, навколишнього світу; покращення психологічного клімату в клас­них колективах та родинах учнів; побудова взаємостосунків: школа — батьки — діти; формування зацікавленості у живому спілку­ванні, розвиток комунікативних навичок га культури  тендерних стосунків в творчій самореалізації; сприяння становленню соціально та психологічно розвиненої особистості дає можливість духовного зростання підростаючого покоління.

Втілення у виховний процес програми з превентивного виховання «Життя на роздоріжжі » передбачають уміння як тренера так і класних керівників аналізувати та пояснювати матеріали ЗМІ, навчально-методичну літературу на предмет наявності гендерних стереотипів з метою їх пом’якшення ( однакового залучення хлопців і дівчат до нетипових для статі видів діяльності для формування партнерства, взаємодії, взаємозамінності; однакового оцінювання,  та виявлення рівноцінного ставлення до них; уникання елементів сексизму в діяльності, спілкуванні); обговорювання з учнями старшого підліткового та раннього юнацького віку проблеми кожної статі (етичні, психологічні, соціальні, духовні), що стосуються рівності та взаємозамінності ролей у сім’ї та суспільстві.

Програма дозволить школярам: пові­рити у власні можливості, які закладено у кожній дитині; бути відповідальним за свої думки та вчинки; розвивати такі якості, як співпереживання та милосердя, чуттєвість до навколишнього світу, бажання прино­сити радість людям; закріпить прагнення до збагачення духовного життя.   

 Очікувані результати: фор­мування у дітей високоморальних загально­людських якостей, патріотичної та грома­дянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Справедливості, Краси.

 Програма реалізується через 18 занять протягом навчального року. Заняття ведуть класні керівники.

Методичні рекомендації до проведення занять – тренінгів :

 Запропонована програма допоможе створити умови для самопізнання, самовдосконалення та самореалізації особистості, зернини якої були закладені від початку.

 Зміст занять відповідає можливостям та  досвіду дітей.

                Форми та методи , що рекомендуються для використання:

ü  Казкотерапія;

ü  арт-терапія;

ü  інтерактивні тренінги;

ü  заняття, направлені на розвиток терпимості, сердечності, чуттєвості;

ü  аналіз літературних творів;

ü  дитяче філософствування про добро  та зло у житті людей, про покращення    життя в цілому;

ü  завдання, направлені на глибоке переживання тієї чи іншої ситуації;

ü  бесіди, які навчать дитину мріяти і свої і мрії втілювати у життя.

На кожному занятті передбачено цикл бесід  про якості людини, представлено широкий спектр  казок, питань і завдань,направлених на творче проживання теми самою дитиною.

Одним із завдань занять є навчити ді­тей створювати та узагальнювати свої думки та враження через власні вірші, колажі, книги, презентації тощо. Тому особлива увага на заняттях приділяється формуванню у дітей навичок викладу своїх думок у творчій формі.

Деякі заняття пропонується проводити на природі, спостерігаючи за нею.

Для проведення занять необхідно ви­користовувати записи класичної музики, репродукції картин, малюнки учнів.

Для продуктивного проведення занять про­понуються колективні форми роботи, парні та індивідуальні. Дуже корисними є тренінги, які допоможуть дітям дати відповіді на хвилюючі питання. Саме через тренінги ми намагаємось провести паралель між грою та реальністю. Кожен з учасників тренінгу може побачити себе «справжнім».

На заняттях використовуються такі методи роботи: гра, бесіда, читання казки (притчі, легенди), обов'язкове обговорення прочи­таного, питання і завдання до літературного твору, складання казки, письмова творча ро­бота учнів, малюнок, сценка. Діти отримують домашнє завдання. Роботи по домашньому завданні обов'язково обговорюються.

Вчитель може на свій розсуд додавати, змінювати чи вилучати деякі види робіт на занятті.

У проектній діяльності увага класного керівника (вихователя) акцентується на таки