|
Психічне
здоров'я - повноцінний психічний
розвиток, що включає розвиток психічних функцій, психічних процесів і
механізмів; стан душевного благополуччя, що характеризується відсутністю
хворобливих проявів і що забезпечують людині адекватну дійсності регуляцію
поведінки.
Критерії психічного здоров'я:
1. Відсутність захворювань.
2. Нормальний розвиток організму (відповідно статі та віку).
3. Сприятливий функціональний стан (у відповідь реакції
адекватні подразникам).
Норма - психічний розвиток, відповідний віку, статі і гармонійний, (а не розвиток о кремих здібностей в
збиток іншим).
Основні показники психічного здоров'я:
1. Позитивний емоційний
стан (характер відгуків на життєві факти, тобто, настрій).
2. Емоційні реакції - безпосередні
відповіді на дію або ситуацію, (супроводяться комплексом вегетативних,
біоелектричних і рухових змін) служать сигналами сприятливих і несприятливих
дій.
Чинники,
що впливають на стан психічного здоров'я школярів:
- ГЕНЕТИЧНІ,
- ГІГІЄНІЧНІ,
- ЕКОНОМІЧНІ,
- СОЦІАЛЬНІ,
- ЕМОЦІЙНІ.
СИТУАЦІЇ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ВИНИКНЕННЯ ПОГРАНИЧНИХ
РОЗЛАДІВ У ШКОЛЯРІВ:
1.
Нездатність впоратися з учбовим навантаженням.
2.
Зміна шкільного колективу.
3.
Неприйняття дитячим колективом.
4.
Надмірне розумове навантаження (тривало травмуюча ситуація).
СКАРГИ ШКОЛЯРІВ
1.
Втома.
2.
Сонливість в денні години.
3.
Пасивність на уроках, під час ігор.
4.
Відмова від розумової напруги.
5.
Нестійкість інтересів.
П'ять способів, якими батьки виражають свою любов до дитини:
·
дотик;
·
слова заохочення;
·
час;
·
подарунок;
·
допомога.
«Усвідомлене батьківство – це взаємодія батьків (чи осіб, які їх замінюють)
між собою та іншими членами сім’ї, включаючи дітей, результатом якої є створення
найбільш сприятливих умов для повноцінного розвитку дитини на всіх етапах її
життя».
Засади усвідомленого батьківства
Любіть свою
дитину.
Приймайте дитину
такою, якою вона є.
Вірте своїй
дитині.
Довіряйте
дитині.
Вірте у те, що
дитина може самостійно подолати життєві перепони.
Показуйте
дитині, що вона є для вас важливою.
Дайте зрозуміти
дитині, що її справи є важливими для вас.
Дозволяйте
дитині робити свій вибір, приймати власне рішення.
Допомагайте
дитині виконати те, чого вона не вміє.
Засуджуйте не
саму дитину, а її вчинок.
Прислухайтеся до
думки дитини.
Співпрацюйте з
дитиною, а не керуйте нею. Накази й різкі заборони можуть спровокувати спалах
агресії.
Будьте ввічливі
з дитиною.
Будьте терплячі.
Проводьте разом
з дитиною вільний час.
Допомагайте дитині
розвивати свої здібності.
Забезпечуйте
основні життєві потреби дитини. Розробила: Якушева Т.В., практичний психолог
|