1 уч: Ми – ті, хто вийшов на цю сцену 2 уч: Ми – ті, хто стоїть перед вами 3 уч: Ми – ті, хто говорить ці слова 4 уч: Ми – вихованці школи культури здоров’я № 89 5 уч: Ми – в боротьбі за збереження тварин в нашому місті!
Голос за сценою: «Наш девіз» Разом: Збережемо красу землі для наших нащадків!
1 уч: Нашу голубу планету часто порівнюють з величезним космічним кораблем, який летить по просторах Всесвіту. А людство екіпаж цього корабля.
2 уч: Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого космічного корабля немає аварійного виходу.
3 уч: І лунає сьогодні: РАЗОМ: Тривога на космічному кораблі Земля! Майбутнє Землі в небезпеці!
4 уч: Це крик! За цими словами гірка істина! Людство стоїть на порозі винищення братів наших менших!
5 уч: Щорічно планета втрачає десятки видів тварин, які заносяться в «Червону книгу» під звуки траурних маршів екологічної катастрофи!
Голос за сценою: «Зараз до «Червоної книги України» входить близько 381 виду, з яких 41 вид ссавці»
1 уч: І на пам'ять спливає пророцтво великого Кобзаря «Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде».
Учні стають в колону Звучить трагічна музика По черзі піднімають таблички з назвами тварин що занесені до «Червоної книги»
1 табл: Тигр амурський – збереглось близько 150 особин 2 табл: Леопрад – не більше 100 особин 3 табл: Журавель білий: - близько 360 особин 4 табл: Гепард – не більше 10 особин 5 табл: Ібіс червононогий – не 14 птахів
Учні вишикувались клином з табличками
Голос за сценою: у 1962 році загинув останній бик – тур, в 1879 році зник останній тарпан – дикий кінь. Лише 27 років треба було для того, щоб знищити дивну морську корову, відкриту в 1741 році біля Командорських островів. У наш час загроза вимирання нависла більш, ніж над 200 видами звірів і птахів.
РАЗОМ: Людям, «любителям природи», завдячує «Червона книга» поповненням своїх сторінок!
Учасники одягають маски звірів, сценка «Випадок в лісі»
На почесному місці головуючий Лев. Поруч із друкарською машинкою розташувалася сорока-секретарка.
ЛЕВ: Так, от вельмишановне товариство, дозвольте розпочати наш симпозіум. Сьогодні на нашому порядку нічному одне питання: запис у «Червону книгу». Знаю, що кожному своя шуба ближче до тіла і що кожному кортить першому потрапити на сторінки цієї найдорожчої для нас книги, але ж, втямте, вас он скільки, а книга одна. Отож будемо брати до уваги лише серйозні і переконливі пропозиції. В першу чергу слухаємо тих кому вже надто припікає…
(вгору здіймається кілька лап і крил)
СОРОКА(до лебедя): А ти чого крила надриваєш? Вашого брата вже давним-давно занесено до «Червоної книги».
ЛЕБІДЬ: Бачите, шановна секретар, в Книгу то нас занесено, а браконьєри б’ють нас, мов скажених собак…
ЛЕВ: Так то ж браконьєри. Пора всякому знати, що і палка раз на рік стріляє. Отож на Книгу надійся, а сам пильнуй обома і не підставляй свою нерозумну голову під кожне дуло.
СОХАТИЙ: Не буду сперечатися щодо кормів, але те, що мисливці заготовляють наші роги, м'ясо, шкури…
ЛЕВ: Ви збилися з толку. Прошу виступати по суті.
ВЕПР: що ж робиться? Нашому брату тепер ніде й голову прихилити. У лісі під кожним кущем туристи з гітарами й транзисторами. Була одна схованка – болото, а тепер і там музика грає.
ЛЕВ: Пробачте, але лізти в «Червону книгу» з вашим рилом, це ж справжнісіньке свинство. У нашому лісі ще вдосталь вас. Треба, дорогенький, пристосовуватись до нових умов, рийте собі нори, он як борсуки, і живіть собі на здоров’я…
БОРСУК: Якби ж воно так. Хтось кинув чутку, що наше сало цілюще. Тепер наші нори розкопують.
ЛЕВ: Вашу пропозицію візьмемо до уваги. Але ви теж знайте міру і рийте нори десь у глухіших місцях, а не під самісіньким носом у людей. Навчіться у бобрів. Вони вхід у свої кубла роблять з води.
ВЕПР: Як не ховаємось, а все одно браконьєри луплять нас на шапки.
ЛЕВ (до сороки): Вважаю що борсука і бобра слід записати до «Червоної книги». Хто там іще?
ЗАЄЦЬ: Христом-Богом молю! Запишіть! У нашому лісі на кожного сіромаху припадає до семи мисливців. В кожного мисливця щонайменше сотня патронів. Словом, як не запишете, сам на себе лапи накладу.
ЛЕВ: Воно з одного боку і жаль вас, куцохвостих, а з другого – зло бере. Лишився живим, так сховайся і не ворушись. Так ні. Одне миршаве зайчисько за ніч наробить стільки слідів, наче їх там тисяча. Отож запишемо, але з умовою…
ЗАЄЦЬ: Ура! Ура! Тепер я всім браконьєрам носа втру!
(Зривається з місця і вибігає. За сценою чується постріл)
ЛЕВ: Горе тому, в кого не лише хвіст, а й розум короткий. Адже й ослу відомо, що ні браконьєри, ні їх собаки перед полюванням книг не читають, навіть Червоних. І все ж вірте, буде свято і в нашому лісі, коли зникне останній браконьєр. Адже добрих людей, он їх скільки! То ж у них шукаймо захисту. Вони як –не-як брати наші старші.
(протягують лапи до глядачів)
Голос за сценою:В подвійній небезпеці дикі тварини що проживають в межах міста. Давайте разом відгукнемось на поклик маленьких полохливих сердець. Врятуймо спільними зусиллями їх життя. Не будьмо байдужими!
Учасники виконують пісню а керівники в залі збирають благодійні кошти
«Ангел-хранитель» Музыка: И.Крутой
1. Твой первый шаг, твой первый друг Вместе поможем, и светлей станет вдруг Благодарим, всею душой Все кто с нами пройдет этот путь большой
Припев: В небе ночном, на исходе лета Ярких жемчужин, ярких жемчужин рой Не покидай стоканый из света Ангел-хранитель мой (2 раза)
2 После дождя – радуги след А после добрых дел на душе тихий свет, И нам предать друг -друга нельзя Ведь «братья меньшие» смотрят нам в глаза.
Припев: В небе ночном, на исходе лета Ярких жемчужин, ярких жемчужин рой Не покидай стоканый из света Ангел-хранитель мой (2 раза)