Завантажити

Тема: Нормативно-правова база цивільного захисту

Навчально-виховна мета: ознайомити учнів з нормативно-правовою базою цивільного захисту України.

Навчальні питання:

1.     Нормативно-правова база цивільної оборони України.

2.     Призначення, склад, завдання, принцип створення системи ЦЗ

Місце проведення: клас з предмета «Захист Вітчизни». Час: 45 хв.

Навчальні посібники: збірник нормативно-правових актів України стосовно ЦЗ.

Матеріальне забезпечення: наочні посібники «Цивільна обо­рона».

   ВСТУПНА ЧАСТИНА: 12-15 хв.

Шикування учнів у дві шеренги, рапорт командира вчителеві, Перевірка юнаків, привітання.

Оголошення теми, мети та порядку проведення уроку.

Стройове тренування: повороти під час руху.

Основна частина: 27-30 хв.

Нормативно-правова база цивільної оборони України:

І. Закон України «Про цивільну оборону України». 2- Закон України «Про захист населення і територій від надзви­чайних ситуацій техногенного та природного характеру».

3.    Постанова КМУ «Про затвердження положення про цивільну оборону України».

4.    Постанова КМУ «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру».

5.    Постанова КМУ «Про основні засади створення в Україні підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного харак­теру» .

6.    Постанова КМУ «Про затвердження положення про органі­зацію оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях».

Призначення, склад, завдання, принцип створення системи ЦЗ

Цивільна оборона України є державного системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації та за­безпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією," епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Попередження соціально-політичних, міжнаціональних кон­фліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх наслідків до компетенції органів управління і сил цивільної оборони не входять.

Систему цивільної оборони складають:

•    органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких від­несено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзвичайних ситуа­ціях;

•    органи повсякденного управління процесами захисту насе­лення у складі міністерств, інших центральних органів ви­конавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівни­цтва підприємств, установ й організацій незалежно від форм власності та підпорядкування; сили та засоби, призначені дл^я виконання завдань цивільної оборони;

•    фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

•    системи зв'язку, оповіщення й інформаційного забезпечення;

•    центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чор­нобильської катастрофи;

•    курси та навчальні заклади підготовки та перепідготовки фахівців і населення з питань цивільної оборони;

•    служби цивільної оборони.

Завданнями цивільного захисту України є:

•    запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенно­го походження та запровадження заходів щодо зменшення збитків і втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійного лиха;

•    оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичай­них ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

•    захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

•    організація життєзабезпечення населення під час аварій, ка­тастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

•    організація та проведення рятувальних й інших невідкладних робіт у районах лиха й осередках ураження;

•    створення систем аналізу та прогнозування управління, опові­щення та зв'язку, спостереження та контролю за радіоактив­ним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу;

•    підготовка та перепідготовка керівного складу цивільної обо­рони, її органів управління та сил, навчання населення вмін­ню застосовувати засоби індивідуального захисту та діяти в надзвичайних ситуаціях.

Керівництво цивільного захисту України відповідно до його Побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністер­ства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, ке­рівників підприємств, установ та організацій незалежно від форм Масності та підпорядкування.

Начальником цивільного захисту України є Прем'єр-міністр країни, а його заступником — керівник центрального органу

 

виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; начальником цивільної оборони Автономної Республіки Крим є Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; начальниками цивільної оборони згідно з адміністративно-територіальним устроєм України є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками цивіль­ної оборони в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях є їх керівники.

Безпосереднє виконання завдань цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та службами цивільної оборони.

Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цивільної оборони визначаються Законом і Положенням про органи управління у справах цивільної оборони, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Силами цивільного захисту її війська, спеціалізовані т воєнізовані формування.

Війська цивільної оборони підпорядковуються керівнику центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисну населення від наслідків Чорно­бильської катастрофи.

Війська цивільної оборони виконують завдання щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєн­них дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи. Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначаються з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення.

Комплектування військ цивільної оборони здійснюється підставі Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», а також за контрактом.

Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок зем­летрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промис­лах, проведення профілактичних і відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України, у встановленому законодавство!* порядку можуть створюватися спеціалізовані формування, Ш° підпорядковуються центральному органу виконавчої влади з пи­тань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Застосування спеціалізованих формувань для дій за призна­ченням здійснюється згідно з Положенням про цивільну оборону України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.

Комплектування спеціалізованих формувань цивільної обо­рони здійснюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи в надзвичайних ситуаціях.

Невоєнізовані формування цивільного захисту створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпо­рядкування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До невоєнізованих формувань цивільного захисту зарахову­ються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою ме­дичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення та місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спе­ціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях; на підприємствах, в уста­новах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкуван­ня створюються спеціалізовані служби цивільної оборони. Для прове­дення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.

■     ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА: 3-5 хв.

Наголошення на темі, цілях уроку, якості їх освоєння; під­биття підсумків виконання стройових вправ учнями, їх участі в бесіді (відповіді).

■     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: вивчити конспект.