Тема: Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю

Навчально-виховна мета: ознайомити учнів з приладами радіаційної, хімічної розвідки й організацією дозиметричного контролю.

Навчальні питання:

1.            Військовий прилад хімічної розвідки.

2.            Радіоактивні випромінювання та методи їх вимірювання.

3.            Принципи дії дозиметричних приладів.

4.            Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В (ДП-24).

Місце проведення: кабінет з предмета «Захист Вітчизни». Час: 45 хв.

Навчальні посібники: підручник «Захист Вітчизни». Матеріальне забезпечення: наочні посібники «Цивільна обо­рона».

■          ВСТУПНА ЧАСТИНА: 12-15 хв.

Шикування учнів у дві шеренги, рапорт командира вчителеві, привітання, перевірка юнаків та їх зовнішнього вигляду.

Оголошення теми, мети та порядку проведення уроку.

Стройове тренування: повороти на місці, привітання під час руху.

■          ОСНОВНА ЧАСТИНА: 27-30 хв.

Військовий приклад хімічної розвідки

Для організації захисту населення від уражальної дії зброї масового знищення, зокрема від радіоактивного та хімічного зараження, проводяться вимірювання стану навколишнього сере­довища за допомогою спеціальних приладів.

І Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) служить для ви­значення в повітрі, на місцевості, на техніці наявності отруйних речовин: зарину, зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлор-ціану, а також парів У-газів у повітрі)

Принцип визначення наявності й типу ОР полягає в при­мусовому, за допомогою всмоктувального насоса, прокачуванні крізь індикаторні трубки повітря. Зміна кольору наповнювача індикаторних трубок свідчить про наявність, приблизну концен­трацію та групу ОР.

Індикаторні трубки бувають трьох видів: із червоним кіль­цем і червоною крапкою для визначення ОР типу зарин, зоман, У-гази; з трьома зеленими кільцями для визначення ОР типу фосген, дифосген, синильна кислота, хлорціан; із жовтим кіль­цем — для визначення ОР типу іприт. Для визначення отруйних речовин у повітрі потрібно: відкрити кришку приладу, відсунути засувку та вийняти насос. З касети дістати дві трубки з черво­ним кільцем і червоною крапкою, надрізати їх кінці й розкрити. Ампуловідкривачем з маркуванням, що відповідає маркуванню індикаторних трубок, розбити верхні ампули трубок, узяти їх за марковані кінці й енергійно струснути 2-3 рази. Установити дослідну трубку немаркованим кінцем у гніздо насоса і накача­ти повітря (5-6 качань). Контрольну трубку помістити в гніздо в корпусі приладу. Потім розбити нижні ампули обох трубок, струснути та спостерігати за зміною забарвлення наповнювача. Якщо червоний колір наповнювача в дослідній трубці зберігаєть­ся, а в контрольній пожовтів, то це означає наявність ОР. Одно­часне пожовтіння наповнювача в обох трубках — відсутність ОР у небезпечних концентраціях. Визначення цих ОР у безпечних концентраціях проводять так само, але роблять 50-60 накачувань і нижні ампули розбивають через 2-3 хв.

Незалежно від того, що покаже трубка з червоним кільцем і червоною крапкою, слід продовжити визначення ОР за допомогою трубок, що залишилися: спочатку з трьома зеленими кільцями, потім з одним жовтим кільцем.

Відкрити індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями, розбити ампулу, енергійно струснути її, вставити в гніздо насоса та зробити 10-15 качань. Вийняти трубку з гнізда та порівняти забарвлений наповнювачів з кольоровим еталоном на лицьовому боці касети. Визначити наявність у повітрі парів іприту за допо­могою індикаторної трубки із жовтим кільцем. Відкрити трубку вставити в гніздо насоса та зробити 60 качань. Спостерігати зміну забарвлення наповнювача через 1 хв., порівняти його зі зразком на касеті.

Для обстеження повітря за допомогою індикаторних трубок із червоним кільцем і червоною крапкою при низьких температура. (+5°С і нижче) потрібно підготувати грілку до роботи: вставити до упору в центральне гніздо грілки патрон, ударом руки по головці ампуловідкривача розбити ампулу, що в патроні, занурити ампуловідкривач до кінця і не виймати його з патрона до припинення виділення пари; вставити дві трубки в бічні гнізда грілки, після відтавання ампул трубки негайно вийняти й помістити в шта­тив; відкрити трубки, розбити верхні ампули, енергійно 2-3 рази струснути та прокачати повітря через дослідну трубку.

Контрольну трубку тримати у штативі та виконати такі дії: підігріти обидві трубки у грілці протягом 1 хв., після чого роз­бити нижні ампули дослідної та контрольної трубок і струснути їх одночасно; спостерігати за змінами забарвлення наповнювача трубок.

У концентраціях, що не викликають небезпеки, порядок ро­боти з трубками такий самий: після всмоктування повітря витри­мати трубки протягом 2-3 хв., у грілці — 1 хв., поза грілкою (у штативі) — 1-2 хв.

Слід пам'ятати, що перегрівання трубки призводить до її псування.

Насадкою до насоса визначають ОР в диму, на ґрунті, в озброєнні, на бойовій техніці,  обмундируванні та інших предметах а також у сипучих продуктах.

Догляд і зберігання приладу здійснюється згідно з інструкцією щодо його експлуатації.

Радіоактивні випромінювання та методи їх вимірювання

Під час вибуху ядерного боєприпасу утворюється велика кі кість радіоактивних речовин, ядра атомів яких здатні розпадати і перетворюватись у ядра інших елементів, випускаючи при цьому невидимі випромінювання. Вони уражають місцевість і людей, а також будівлі та різні предмети. Випромінювання радіоактивних речовин можуть бути трьох видів: гамма, бета, альфа.

Гамма-випромінювання — це електромагнітні хвилі, анало­гічні рентгенівським променям.,Поширюються в повітрі зі швид­кістю 300 000 км/с. Здатні проникати через товщу різноманітних матеріалів. Становлять основну небезпеку для людей, бо іонізують клітини організму.

Бета випромінювання — це потік електронів, які називають­ся бета-частинками./ Швидкість їх руху може досягати в деяких випадках швидкості світла. Проникаюча здатність їх менша за гамма-випромінювання, але іонізуюча дія в сотні разів більша.

Альфа-випромінювання —. це потік ядер атомів гелію, які називаються альфа-частинками/ У них дуже висока іонізуюча дія. Область розповсюдження альфа-частинок у повітрі сягає всього 10 см, а в твердих і рідких тілах — ще менше. Одяг, засоби індивідуального захисту повністю затримують альфа-частинки. Унаслідок високої іонізуючої дії альфа-частинки дуже небезпечні в разі проникнення всередину організму.

Нейтрони утворюються тільки в зоні ядерного вибуху, їх іонізуюче випромінювання не має ні кольору, ні запаху — лю­дина їх не відчуває.

Основні методи виявлення та вимірювання іонізуючих випромінювань: фотографічний, хімічний, сцинтиляційний та іонізаційний.   

Фотографічний метод засновано на впливі іонізуючих ви­промінювань на світлочутливий шар фотоплівки, щільність по­темніння якої пропорційна дозі опромінення.

Хімічний метод ґрунтується на здатності іонізуючих випро­мінювань спричинювати хімічні зміни деяких речовин, що су­проводжуються появою нового забарвлення розчину цих речовин.

Сцинтиляційний метод використовує явище світіння (сцин­тиляції) деяких речовин під впливом іонізуючих випромінювань. Кількість спалахів пропорційна інтенсивності випромінювання.

Іонізаційний метод використовує явище іонізації атомів ре­човин під впливом іонізуючого випромінювання, внаслідок якого електричне нейтральні атоми розпадаються й утворюють іони. Якщо в опромінювану речовину помістити електроди та подати До них напругу від джерела постійного струму, то виникає іонний струм, сила якого пропорційна інтенсивності випромінювання. Цеп метод є основним, і його нині використовують у всіх дози­метричних приладах.

Принципи дії дозиметричних приладів

/ Вимірювач потужності дози (рентгенметр) ДП-5В призначається для вимірювання рівнів гамма-радіації та радіоактивної зараженості різноманітних предметів гамма-випромінюванням, щ. тужність експозиційної дози гамма-випромінювання визначається в мілірентгенах (або рентгенах) на 1 год. для тієї точки простору де знаходиться блок детектування приладу. Крім того, прилад ДП-5В можна виміряти г рівень бета-випромінювання.

Діапазон змін по гамма-випромінюванню — від 0,06 мР/год до 200 Р/год.

Таблиця 1

Шість піддіапазонів вимірювань ДП-5В

При вимірюванні потужностей гамма-випромінювання й сумар­ного бета- і гамма-випромінювання в межах від 0,05 до 500 мР/год відлік ведеться за верхньою шкалою (0-5) з наступним множенням на відповідний коефіцієнт піддіапазону, а відлік величини потуж­ностей доз від 5 до 200 Р/год — за нижньою шкалою (5-200). На 2-6 піддіапазонах прилад має звукову індикацію через головні телефони. Похибка вимірювань становить ±30% від вимірюваної величини. Справність приладу перевіряється контрольним бета-препаратом, прикріпленим у заглибленні на екрані блока детек­тування. Живлення приладу здійснюється від трьох елементів типу 1,6 ПМЦ-х-1,05, два з яких використовуються для живлення схеми приладу, а третій — для освітлення шкали. Передбаче­но живлення від зовнішніх джерел постійного струму напруго* 12 або 24 В; при цьому використовується розподілювач напруги.

Підготовка приладу до роботи

Для вимірювання гамма-радіації на місцевості екран зонда встановлюється в положення «Г» зонд — на витягнутій у бік руці на висоті близько 1 м від поверхні землі. Вимірювання проводить­ся послідовно на всіх піддіапазонах, починаючи з першого.

Визначення гамма-зараження об'єктів проводиться, як прави­ло, на незараженій місцевості. При вимірюванні зонд розміщують на відстані 1-1,5 см від поверхні об'єкта.

Комплект індивідуальних дозиметрів ДІІ-22В (ДІІ-24)

Комплект вимірювачів дози радіації (дозиметрів) ДП-22В (ДП-24) призначається для вимірювання індивідуальних експозиційних доз гамма-випромінювання за допомогою кишенькових прямопоказуючих дозиметрів ДКП-50А. До комплекту ДІІ-22В (ДП-24) входять 50 (5) індивідуальних дозиметрів ДКП-50А, зарядний пристрій ЗД-5, ящик і технічна документація. Дозиметр ДКП-60А забезпечує вимірювання індивідуальних доз гамма-випромінювання в діапа­зоні від 2 до 60 Р при потужності експозиційної дози від 0,6 до 200 Р/год. Похибка вимірювання становить ±10%. Принцип дії подібний до принципу дії електроскопа. Основна частина дозиме­тра малогабаритна іонізаційна камера з «повітроеквівалентними» стінками, до яких підключено конденсатор з електроскопом. Під впливом гамма-випромінювання в робочому відділенні камери виникає іонізаційний струм, що зменшує потенціал конденсато­ра та камери. Зменшення потенціалу пропорційне експозиційній дозі опромінення. Відхилення рухомої системи електроскопа — платинової нитки — вимірюється відрахунковим мікроскопом зі шкалою, відградуйованою в рентгенах.

Зарядний, пристрій забезпечує плавну зміну напруги для зарядки конденсатора від 180 до 250 В. Живлення здійснюється від двох елементів 1,6 ПМЦ-У-8.

Для приведення дозиметра в робочий стан потрібно: відгвин­тити захисну оправу дозиметра та ковпачок зарядного гнізда ЗД-6-повернути ручку регулятора напруга ЗД-6 проти годинникової стрілки до упору, встановити дозиметр у зарядне гніздо; натис­нути на дозиметр і, спостерігаючи в окуляр, плавним обертом ручки регулятора напруги за годинниковою стрілкою встановити зображення нитки на «0» шкали. Вийняти дозиметр із зарядного гнізда, закрутити захисну оправу. Під час встановлення візир­ної нитки на «0» стежити, щоб нитка рухалась справа наліво. Якщо нитка переміщується зліва направо, то треба відгвинтити фасонну гайку дозиметра, повернути окуляр зі шкалою на 180° і загвинтити гайку.

Дозу іонізуючого випромінювання вимірюють за шкалою до­зиметра, спостерігаючи через окуляр крізь світло, що проходить. Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1 служить для вимірюван­ня поглинутих доз гамма-нейтронного випромінювання в межах від 2 до 500 рад при потужності дози від 10 до 360 000 Р/год. Ціна поділки на шкалі дозиметра — 20 рад. Дозиметр перезаря­джається від зарядного пристрою ЗД-6.

■          ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА: 3-5 хв. Наголошення на темі, цілях уроку, якості їх освоєння; під­биття підсумків виконання стройових вправ учнями, їх участі в бесіді (відповіді).

■          ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: вивчити підручник, с. 288-29 конспект.

Завантажити