|
Тема: «Типова архітектура персонального комп’ютера»
Дата _____________________
Учитель ___________________________
Мета: засвоїти основні характеристики апаратних засобів ПК; мати
уявлення про функціональне призначення периферійного обладнання.
Тип уроку: формування знань і вдосконалення вмінь та навичок.
Обладнання та наочність: дошка, комп’ютер, інструкції з ТБ в
комп’ютерному класі.
Програмне забезпечення: MS Word
Хід уроку
І.
Організаційний етап
ІІ. Перевірка домашнього завдання
1.
Перевірка
завдання заданого за підручником
2.
Обговорення
концептуальної схеми
«Компоненти інформаційної
культури»
.
Творча
робота «Розвиток інформатики як науки»
ІІІ.
Мотивація навчальної діяльності
Ділова гра «Придбання комп’ютера». Розігрується ситуація покупки комп’ютера
в супермаркеті. Двоє учнів виступають у ролі покупців, двоє – у ролі продавців
консультантів.
ІV. Вивчення нового
матеріалу ( міні-лекція з демонстрацією)
План вивчення теми
1.
Типова
архітектура персонального комп’ютера.
2.
Класифікація
та призначення апаратних засобів.
3.
Пристрої
введення, виведення, зберігання та обробки інформації.
1.
Типова
архітектура персонального комп’ютера.
Навряд чи серед вас знайдеться людина, яка б жодного разу не бачила
комп'ютера, та чи всі знають, що в нього всередині, й чи можуть розповісти, на
яких принципах ґрунтується його робота? Дізнатися про це цікаво не лише через
те, що комп'ютерна техніка — один із найвизначніших і найчудовіших витворів
людського розуму. Сьогодні світ довкола нас комп'ютеризований — комп'ютери
використовують майже в усіх сферах життя, і сучасна людина має досконало
володіти цим інструментом. Щоб досягти такого рівня, передусім потрібно добре
знати основні принципи будови та функціонування комп'ютерних систем.
Термін «комп'ютер» (від англ. to compute, computer — обчислювати, обчислювач) спочатку означав людину, яка виконує
обчислення. Зараз так називають машини,
хоча сучасні комп'ютери виконують багато завдань, безпосередньо не пов'язаних
із математикою.
Комп'ютер
— програмований електронний пристрій, який приймає дані, обробляє їх,
відображує результати у вигляді інформаційних повідомлень і за потреби зберігає
дані для їх подальшого вико-ристання.
У цьому означенні
згадуються чотири інформаційні процеси:
• введення —
передавання даних до комп'ютера;
• обробка —
виконання операцій над даними;
• виведення —
відображення результатів (передавання інформації користувачу);
• зберігання —
зберігання даних, програм і результатів для подальшого використання.
Найпоширенішими сьогодні є настільні персональні
комп'ютери, які використовують для роботи в офісах та вдома. Тому вивчати
принципи роботи і складові комп'ютера будемо на їх прикладі.
Архітектура персонального
комп'ютера
Згадаймо означення комп'ютера, наведене на початку розділу. Там йшлося про
те, що комп'ютер виконує чотири інформаційні процеси, а саме введення, обробку,
виведення й зберігання даних. Усі сучасні комп'ютери, незважаючи на
різноманіття моделей, мають основні компоненти, що забезпечують виконання цих
процесів
Обробляє дані та виконує програми головний компонент комп'ютера —
центральний процесор. Він також керує всіма його блоками. Комп'ютер зберігає
програми і дані в пам'яті. Ще за перших ЕОМ її поділили на внутрішню та
зовнішню. Це пов'язано з розташуванням пам'яті — всередині процесорної шафи чи
поза нею. Тепер у такому поділі немає сенсу, проте термінологія збереглася.
Внутрішня пам'ять сучасного комп'ютера — швидкодіюча електронна пам'ять, розташована на його
системній або, як її ще називають, материнській платі.
Зовнішня пам'ять виготовляється у вигляді різноманітних пристроїв зберігання, що дають змогу
зберігати великі обсяги інформації з метою її подальшого використання.
Для отримання інформації про результати роботи комп'ютера його доповнюють
пристроями виведення, що подають цю інформацію в зручному для сприйняття
людиною вигляді. Щоб користувачі могли вводити нову інформацію до комп'ютера та
керувати ним, потрібні пристрої введення.
Для обміну інформацією через мережі комп'ютери оснащують комунікаційними
пристроями, які вводять або виводять дані залежно від того, що робить комп'ютер
— передає інформацію в мережу чи приймає її. Зв'язок між основними компонентами
комп'ютера здійснюється за допо¬могою спеціальної інформаційної магістралі —
шини.
Основні компоненти комп'ютера: центральний процесор,
внутрішня пам'ять, зовнішня пам'ять, пристрої введення, пристрої виведення,
комунікаційні пристрої. Зв'язок між ними здійснюється за допомогою спеціальної
інформаційної магістралі — шини.
2.
Класифікація
та призначення апаратних засобів.
До його складу входить системний блок, де
розміщено центральний процесор, внутрішню пам'ять, пристрої зберігання
(жорсткий диск, DVD- дисковод), а також низку допоміжних, але не менш
важливих пристроїв (зокрема, комунікаційні пристрої, блок живлення).
Системний блок комп'ютера має рознім для підключення до електромережі, а
також розніми (порти) для підключення до нього монітора, клавіатури, миші та
інших пристроїв (принтера, зовнішніх пристроїв зберігання даних, веб-камери
тощо). Сьогодні найпоширенішим типом порту е USB, який дає змогу підключати пристрої, не
вимикаючи комп'ютера. Для виведення візуальної інформації використовують
монітор, а звукової — колонки. Пристрої
для введення текстової та графічної інформації й команд користувача — це
клавіатура та миша, звукової — мікрофон. Підключення комп'ютера до мереж
здійснюють за допомогою комунікаційних пристроїв (модема та мережнсії карти).
3.
Пристрої
введення, виведення, зберігання та обробки інформації.
Пристрої введення інформації
Як ви вже знаєте, за допомогою
пристроїв введення користувачі вводять до комп'ютера нову інформацію та подають
йому команди. Найпоширеніші з цих пристроїв — клавіатура, миша, сканер та веб-камера.
Пристрої
виведення інформації
Щоб користувач міг побачити результати роботи комп'ютера, їх потрібно
подати у прийнятній для людини формі, тобто у вигляді візуальної та звукової інформації.
Для цього призначені пристрої виведення, серед яких найпоширеніші — монітор,
звукові колонки та принтер.
V. Засвоєння нових знань і вмінь
|