11 лютого у міжнародному календарі позначений як Всесвітній день хворого (World Day of the Sick). Цей захід задуманий, скоріше, як якийсь соціальний крок, спрямований на підтримку людей, що потрапили в сумну категорію хворих.

Всесвітній день хворого був заснований 13 травня 1992 року з ініціативи нині покійного Папы Іоанна Павла II (Pope John Paul II). У своєму спеціальному посланні, написаному із цього приводу, понтифік відзначив, що щорічне святкування Всесвітнього дня хворого має певну мету.

Цю мету Папа Римський визначив так: «дати відчути співробітникам численних медичних католицьких організацій, що вірують, всьому цивільному суспільству необхідність забезпечення кращого догляду за хворого й немічними, полегшення їхніх страждань».

В 1991 році Іоанну Павлу II був поставлений діагноз хвороби Паркінсона, хвороби, про яку довідалися значно пізніше. Примітно те, що Папа Римський установив Всесвітній день хворого через рік після звістки про свій діагноз. Всесвітній день хворого, відзначений в 2005 році, мав особливе значення, тому що 2005 рік став роком кончини Іоанна Павла II. 

Уперше Всесвітній день хворого був відзначений 11 лютого 1993 року. Дата була була обрана у зв'язку з тим, що католики всього миру здавна відзначають 11 лютого День хворого. Саме в цей день у французькому містечку Лурд багато століть назад відбулося явище Богоматері. Свята Діва, Лурдська Богоматір (Our Lady of Lourdes), зцілила стражденних, ставши, тим самим, символом рятівниці хворих.