Мета уроку:
Сформувати в учнів поняття про місце та обов’язки солдата у
загальновійськовому бою. Вивчити з учнями обов’язки солдата в бою, особисту
зброю та екіпіровку солдата.
Навчальні
питання
1. Обов’язки солдата в бою.
2. Особиста зброя та екіпіровка солдата.
Час: 45хв.
Місце: кабінет
предмету «Захист Вітчизни», спортивний майданчик.
Метод: розповідь
Матеріальне забезпечення:
пневматична
гвинтівка,
комп’ютер,
мультімедіа
проектор,
екран.
Методичне
забезпечення:
Підручник «Захист
Вітчизни» (2006 р.), Настанова по
стрілецькій справі, Курс стрільб із стрілецької зброї.
.
Порядок проведення:
1. Вступна частина — 12 хв
1.1. Шикування
учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд зовнішнього стану учнів,
віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», привітання,
виконання команд: «Ставай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».
1.2. Оголошення
теми, основної мети та порядку проведення уроку.
1.3. Стройове
тренування. Виконання команд: «В одну шеренгу — Ставай!», «Взвод, в дві
шеренги — Ставай!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.
1.4 Тренування у
відповіді на привітання начальника на місці.
2. Основна частина — 30 хв
2.1. Обов’язки солдата в бою.
Солдат зобов’язаний:
Ø знати бойову задачу взводу, свого
відділення, та свою особисту;
Ø знати бойові можливості танків інших
броньованих машин противника, їх сильні та слабкі сторони та найбільш уразливі
місця;
Ø постійно вести спостереження,
своєчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командирові;
Ø сміливо і рішуче діяти в наступі,
стійко і наполегливо діяти в обороні;
Ø знищувати противника всіма засобами;
Ø проявляти хоробрість, ініціативу,
винахідливість;
Ø допомагати товаришам;
Ø в бою уміло використовувати
місцевість, засоби індивідуального захисту;
Ø уміти швидко обладнувати окопи та
укриття;
Ø захищати свого командира, а у випадку
виходу командира із строю брати на себе командування відділенням.
Солдат зобов’язаний слідкувати за витраченням боєприпасів і
своєчасно доповідати своєму командиру про витрачення половини боєкомплектів.
Для успішного виконання цих обов’язків солдату необхідно
наполегливо навчатись, наполегливо тренуватись, збільшувати фізичну
загартованість і витривалість.
2.2. Особиста
зброя та екіпіровка солдата.
До особистої зброї
належить стрілецька зброя, її використовує одна людина. Інша зброя (для застосування
потрібні дві і більше особи) називається колективною.
Особиста
стрілецька зброя:
АК-74 (АКС-74,
АК-74у) — на озброєнні командирів, стрілків та ст. стрілків,
навідників-операторів БМП, навідників танків, БТР, помічників гранатометників
(кулеметників в деяких випадках), членів екіпажів БМ, розвідників тощо.
РКК-74 (або КК — 7,62
мм) - кулеметників у механізованих відділеннях або МС
відділеннях.
РПГ-7В —
гранатометників.
СВД — снайперів.
Пістолети АПС чи
ПМ — механіків-водіїв або водіїв.
Усі солдати і
сержанти, а також деякі прапорщики та офіцери мають на озброєнні ручні осколкові
гранати (РГН, РГО, Ф-1, РГД-5, РГ-42) та протитанкові фанати РКГ-3. РОГ
видаються не менш однієї, а під час переходу в оборону постачаються більше гранатами
РГО (Ф-1). У наступі солдату видають не менше 2 гранат РГН (РГД-5).
Кожний стрілок до
автомата має не менше 5 набоїв х ЗО шт. патронів = 150 шт., а з переходом до
оборони вони негайно (згідно з можливостями обстановки) отримують додаткові
боєприпаси.
Екіпіровка солдата (носима):
• польове спорядження;
• стальний шолом;
• протигаз;
• мала саперна лопатка;
• фляга (з водою);
• плащ-накидка;
• комплект польового обмундирування;
• речовий мішок: казанок, кухоль,
ложка, сухий пайок на один день;
• аптечка АІ-1 та засоби знезараження
води;
• предмети особистої гігієни.
Не зважаючи на
розвиток рівня озброєння, вирішальна роль у військових діях зостається за військовослужбовцем,
його моральним духом і професіоналізмом.
3. Завершальна
частина — 3 хв
Наголошення теми
та навчальних цілей, завдання на наступний урок: оформлення зошитів, вивчення
будови та бойових властивостей ручних гранат.
|