Тема: Статути Збройних Сил України. Статут внутрішньої служби. Військовослужбовці та сосунки між ними

Мета уроку:

Сформувати в учнів поняття про Статути Збройних Сил України, відношення між військовослужбовцями.

Навчальні питання

1.             Поняття про військові статути ЗСУ.

2.             Військові звання , знаки розрізнення  форма одягу.

3.             Начальники і підлеглі , старші та молодші, їх права і обов’язки.

4.             Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин. Правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців.

5.             Порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів.

6.             Обов’язки солдата.

Час:         45хв.

Місце:     кабінет предмету «Захист Вітчизни».

Метод:    розповідь

Матеріальне забезпечення:

комп’ютер,

мультімедіа проектор,

екран.

Методичне забезпечення:

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, підручник «Захист Вітчизни» (2006 р.)..

Порядок проведення:

1. Вступна частина — 12 хв

1.1. Шикування учнів в од­ну шеренгу, перевірка за спис­ком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», приві­тання, виконання команд: «Ста­вай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2. Оголошення теми, осно­вної мети та порядку проведен­ня уроку.

1.3. Стройове тренування. Ви­конання команд: «В одну шерен­гу — Ставай!», «Взвод, в дві шеренги — Ставай!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.

1.4 Тренування у відповіді на привітання начальника на місці.

2. Основна частина — 30 хв

2.1. Поняття про військові статути ЗСУ.

Статути ЗСУ – звід законів військової служби. Статути ЗСУ поділяються на загальновійськові статути та інші (бойові).

Загальновійськовими статутами ЗСУ є :

·               Статут внутрішньої служби ЗСУ

·               Дисциплінарний статут ЗСУ

·               Статут гарнізонної та вартової служби ЗСУ

·               Стройовий статут ЗСУ.

Статути відрізняються за своїм призначенням, але всі їх вимоги спрямовані на виконання однієї мети - встановити у військах твердий порядок , дати єдині вказівки з навчання і виховання військовослужбовців, чітко визначити коло обов’язків воїнів і порядок їх виконання.

Статут внутрішньої служби ЗСУ визначає повсякденне життя і діяльність військовослужбовців і взаємовідносини між ними, правила внутрішнього розпорядку у військовій частині і її підрозділах , обов’язки основних посадових осіб військової частини та її солдатів (матросів).

Дисциплінарний статут ЗСУ викладає суть військової дисципліни , її вимоги , встановлені в армії, види заохочень і стягнень, дисциплінарні права командирів (начальників) а також порядок подання в/с заяв , пропозицій та скарг.

Статут гарнізонної та вартової служби ЗСУ визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служби, права і обов’язки посадових осіб цих служб.

Стройовий статут ЗСУ визначає дії підрозділів і частин у пішому строю і на машинах, у розгорнутих похідних строях і перед бойових порядках, а також обов’язки військовослужбовців у строю та ін.

2.2. Військові звання , знаки розрізнення  форма одягу.

Знаки розрізнення на форменому одязі військовослужбовців ЗСУ відповідають їх персональному званню. Це – погони і петлиці, нагрудні знаки, знаки на головних уборах, погонах і петлицях, лампаси.

На погонах  сержантів і старшин пришиваються нашивки відповідно до військового звання , а на петлицях прикріплюються відповідні емблеми.

Обов’язковим атрибутом знаків є тризуб – символ незалежної України.

2.3.  Начальники і підлеглі , старші та молодші, їх права і обов’язки.

По-перше, необхідно учнів ознайомити і роз’яснити статті 11-15 Статуту внутрішньої служби.

 По-друге , за своїм службовим становищем і військовим званням одні військовослужбовці не можуть бути начальниками або підлеглими.

За військовим званням начальниками є :

-                сержанти і старшини – для солдатів і матросів однієї з ними військової частини;

-                прапорщики і мічмани – для сержантів і старшин, солдатів і матросів однієї з ними в/ч;

-                молодші офіцери – для сержантів і старшин, солдат і матросів;

-                старші офіцери "підполковник " , "майор ”, «капітан 2-го рангу» , "капітан 3-го рангу” для прапорщиків , мічманів, сержантів , солдатів і матросів.

-                Генерали, адмірали, полковники, капітани 1-го рангу для молодших офіцерів , прапорщиків , мічманів, сержантів і старшин , солдатів і матросів.

Начальники – це посадові особи , яким статути надають певні права і обов’язки щодо підлеглих.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов’язаний беззастережно виконувати накази начальника і ставитися до нього з повагою.

Начальники, яким військовослужбовці, підлеглі за службою, зокрема і тимчасово, стають прямими начальниками для цих в/с. Найближчий до підлеглого прямий командир називається безпосереднім начальником.

 Для рядового таким начальником є командир відділення.

 За службовим становищем прямим начальником є всі вищестоящі командири, починаючи з командира взводу.

 Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не вступають відносно інших в/с начальниками або підлеглими , можуть бути старшими чи молодшими.

Старшинство визначає військове звання. Старші за військовим званням мають право вимагати від молодших за званням додержання військової дисципліни , громадського порядку і форми одягу , а також правил поведінки і військового вітання.

Молодші за званням мають беззастережно виконувати всі вимоги старших..

У разі спільного виконання службових обов’язків військовослужбовці, що не підпорядковуються один одному, коли їх службові стосунки не визначені командиром ( начальником), старший із них за посадою, а за рівних посад – старший за військовим званням є начальник.

2.4. Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин. Правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців.

Стосунки між в/с ґрунтуються на взаємній повазі. Всі в/с під час зустрічі (обгону) вітають один одного, дотримуючись правил, визначених статутами.

З питань служби звертаються один до одного  на "ви”.

Начальники і старші , звертаючись із питаннями служби до підлеглих і молодших , називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням , додаючи в останньому випадку перед званням слово "пан” або "товариш”.

Наприклад : "Рядовий Шевчук” , "Пане рядовий", "Товариш рядовий”.

Звернення до начальників і старших в/с підлеглих і молодших у службових справах називають їх за військовим званням , додаючи перед званням слово "товариш” або "пан” .Наприклад "Пане (товаришу) прапорщик”, "Пане (товаришу) капітан”.

Коли хочуть звернутися до іншого в/с в присутності командира (начальника) чи старшого, просять на це дозволу командира (начальника) чи старшого.

Наприклад :”Товаришу майор. Дозвольте звернутися до лейтенанта Коваленко”.

Зі службових питань в/с звертається до свого безпосереднього командира, а в разу необхідності – до вищого начальника.

У вільний від служби час в/с можуть звертатися  один до одного на ім’я , а до начальників і старших – на ім’я та по-батькові.

Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою та поважати чужу гідність.; пам’ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а і про ЗСУ.

В/с повинні бути ввічливими у ставленні до цивільного населення, виявляти особливу увагу до літніх осіб, жінок і дітей, поступатися місцем у громадському транспорті,

Захищати честь і гідність громадян, сприяти дотриманню громадського порядку, надавати допомогу постраждалим під час нещасних випадків , стихійного лиха.

У громадських місцях , у міському транспорті та приміських поїздах в/с мусить запропонувати начальнику ( старшому ) своє місце, якщо немає вільних місць.

Коли під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з начальником (старшим) підлеглий (молодший) повинен зійти з дороги, і вітаючи , пропустити його.

В разі потреби обігнати начальника (старшого) в/с просить у нього дозволу на це. 

Правила військової ввічливості, поведінки і військового привітання обов’язкові для прапорщиків, мічманів, офіцерів, генералів, адміралів.

2.5. Порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів.

Звертаючись один до одного поза строєм, а також віддаючи і вислуховуючи наказ в/с мають стати у стройове положення "струнко”, піднести руку до головного убору (в разі його наявності) і опустити її.

В/с завжди, за всіх умов, звертається до командира згідно вимог статуту, навіть в таких випадках, коли солдат служить під командою земляка, товариша по цивільній роботі або навіть родича.

Накази віддаються , як правило, в порядку підлеглості. В разі крайньої потреби старший начальник може віддати наказ підлеглому , минуючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє  безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальнику.

Начальники мають право віддавати підлеглим  накази , підлеглі повинні виконувати накази начальника (командира). Вислухавши наказ , в/с відповідає "так” і виконує його. Про виконання наказу в/с повинен доповісти начальникові, який віддав наказ.

Наказ має бути сформульований виразно , чітко, щоб не допустити його подвійного тлумачення і не викликати сумнівів у підлеглого щодо його змісту.

Начальник , який віддав наказ повинен забезпечити його виконання.

Якщо в/с, який виконує наказ одержав від іншого начальника, старшого за службовим становищем чи військовим званням , новий наказ , який стає перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це начальнику, який віддав другий наказ і за його згоди виконує останній. Начальник , який віддав новий наказ , повідомляє про це того начальника, що віддав перший наказ.

2.6. Обов’язки солдата.

Солдат ( матрос) у мирний і військовий час відповідає за точне і вчасне виконання покладених на нього обов’язків і поставлених перед ним завдань, а також за справний стан своєї зброї, дорученої йому техніки і цілісність виданого йому майна.

Він підпорядкований командиру відділення.

Він зобов’язаний:

-                виявляти повагу до командирів (начальників ) і старших;

-                шанувати честь і гідність товаришів по службі, дотримуватись правил військової ввічливості, поведінки і привітання;

-                зразково виконувати службові обов’язки, сумлінно вивчати військову справу, засвоювати все , чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань, пов’язаних із захистом України;

-                оберігати державні і військові таємниці;

-                точно, сумлінно виконувати накази командирів (начальників);

-                повсякденно загартовувати себе, вдосконалювати свою фізичну підготовку;

-                досконало володіти зброєю і технікою,тримати її завжди справною, вичищеною, готовою до бою;

-                постійно бути за формою та охайно вдягненим;

-                дотримуватися правил особистої та громадської гігієни, охайно носити одяг і взуття, своєчасно і акуратно лагодити його, щоденно чистити та зберігати зброю у визначених місцях, дорожити державним і військовим майном;

-                бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і утримувати від них інших;

-                неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї в роботі з технікою та інших випадках, а також дотримуватися правил пожежної безпеки;

-                під час перебування поза розташування військової частини не допускати порушень громадського порядку і  негідних вчинків щодо цивільного населення;

-                знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира дивізії включно.