Європейська або російська його назва – «фехраль»- походить від латинського слова «фебруаріус», що означає «очищення», бо саме в цьому місяці древні римляни здійснювали обряд очищення, який був необхідним з огляду на те, що завершувався календарний рік-це був останній місяць року за старим календарем. А в Новий рік треба було вступати «очищеним», без старих «нашарувань».

Цей місяць дуже особливий. Зима зустрічається з весною і не хоче віддавати свої володіння. Вона то сніжить, то хурделить, щоб показати, що вона має ще сили; одночасно, котрогось дня може допустити потепління і відлигу, щоб приспати пильність Весни і зненацька знову вдарити морозами. Однак, незважаючи на всі її потуги, Бабі-Зимі після Стрітення вже не воскреснути, бо Сонце йде до Святого Воскресіння.